Кохання прощає все… Чи майже все?

Люди мають вимолити у землі прощення за наругу, яку їй завдали.

Те, що дається нам і ми про нього думаємо як про тягар, ніколи не буває заважким, тому що отримуємо завше стільки, скільки в силі підняти.

Жіноче серце – то дивна книга, яку перечитуючи ще раз розумієш: іще менше второпав , ніж коли читав уперше.

Той, хто плаче,- не завжди слабкий, просто надто довго він був сильним.